Профілактика залучення учнів до небезпечних квестів

https://docs.google.com/document/d/1msQ06Awxr8w6xlz920Vos-lAk4mkfL62XbdK_5L2RXA/edit?usp=sharing

Звіт про проведення тижня психології

Звіт про проведення тижня психології у Бальковецькому НВК

Тренінг розвитку творчої уяви

Тренінг розвитку творчої уяви

Тренінг креативності та розвитку творчих здібностей.

Тема: «Світ творчості навколо мене»

Група: Здібні, обдаровані учні.

Мета: Максимально – сприяти психічному й особистісному розвитку кожної дитини; допомогти учням розкрити свій життєтворчий потенціал; розвивати пізнавальні і творчі здібності учнів, навички спілкування у навчально-ігровій діяльності; сприяти розвитку творчої уяви, допитливості, сміливості та гнучкості мислення.

Результати

Наприкінці заняття учні:

- розкривають зміст поняття « здібності», «творчість»;

- удосконалюють навички креативного  мислення, творчої уяви, допитливості, гнучкості мислення;

- набувають навичок активного спілкування у навчально-ігровій діяльності;

Ресурсні матеріали: папір, стікери, маркери, фломастери.

Що підготувати заздалегідь

-            Плакат «Очікування», на якому зображено небо.

-            Чашку.

-            Аромолампу.

-            Музичний супровід.

-            Підготувати з волонтерами інформаційне повідомлення на тему: «Творчі здібності».

Хід тренінгу.

І. Вступна частина (10 хвилин)

1. Знайомство (3 хв.)

Звучить музика. Вправа «Запрошення до чаю».

Мета. Самопізнання  учасників, створення доброзичливої атмосфери в групі.

 Передаючи по колу чайну чашку, учасники промовляють…( називають по імені сусіда «Приходь до мене на чай, бо я…» (цікавий співрозмовник, інтелектуальна особистість, вмію розважатись і т.д.))

2. Правила роботи в групі (2 хв.)

Мета. Організація заняття.

-            Активність;

-             Доброзичливість;

-             Я – висловлювання;

-            Слухати і чути;

-            Піднята рука;

-            Тут і тепер;

-            Вимкнений телефон;

-            Діяти за правилом Я +Ти = Ми;

-            Цінувати свій час і кожного;

-            Принцип добровільності і активності;

-            Правило відвертості і відкритості;

-            Говорити лише від свого імені.

3. Очікування (5хв.)

Вправа «Зоряне небо»

Мета. Виявлення  сподівань  учасників, актуалізація концепції тренінгу.

 - Ми зібралися у коло, щоб поділитися своїми думками, послухати і почути кожного.

-              Адже наше з вами коло – замкнене ціле, а кожна його часточка, тобто кожен із нас, має свою думку. Ми неповторні, здібні, талановиті. Тема  нашого тренінгу «Світ творчості навколо мене».

-            Запишіть на стікерах-зірочках різного кольору (залежно від настрою) свої очікування від заняття та розмістіть їх на небі.

ІІ. Основна частина (25 хв.)

2.Теоретичний блок

1. Інформаційне повідомлення (3 хв.)

Здібності – індивідуальні риси особистості, які дають змогу за різних умов успішно опанувати певну діяльність, розв’язати завдання, проблеми; характерні для кожної людини.

Творчість – людська діяльність, яка породжує щось якісно нове, те, що має суспільно-історичну цінність. Не кожну людину можна назвати творчою особистістю.

Існує думка, що творчі здібності є вродженими й не підлягають вихованню. Більшість із нас часто відчуває розчарування від наявності у своєму мисленні блокуючих перешкод до творчості у вирішенні завдань – особливо коли необхідно засвоїти дещо нове. Зникає впевненість у собі. Навіть якщо виникла творча думка, все одно не дає спокою страх бути незрозумілим, в результаті чого ідеї не впроваджуватимуться в життя, а з часом і зникають.

У дорослому житті люди стримують свою творчу уяву, в них зникає бажання експериментувати й досліджувати. Таким чином, не можна реалізувати свій творчий потенціал та подолати перешкоди на шляху до творчості. Це зовсім не означає, що дорослим не вистачає здібностей, просто вони мало використовують свій творчий потенціал. Чим доросліша людина, тим більше знижується рівень її творчих здібностей.

Джордана Айана пропонує 10 стратегій, спрямованих на творче вирішення завдань, пов’язаних із сім’єю , навчанням, роботою, захопленнями:

1.Підтримувати зв’язки з іншими людьми.

2. Створити навколо себе збагачене життєве середовище.

3. Виходити  зі свого «футляра» - подорожувати.

4. Розважатися, жартувати.

5. Розширювати свій світогляд – читати.

6.Наближатися до мистецтва.

7. Дати волю своїй альтернативній свідомості.

8.Зазирнути вглиб своєї душі.

Творчі особистості наділені такими якостями: творча уява, фантазія, оригінальність, швидкість та гнучкість мислення.

Висновок: ці якості притаманні кожному із вас. Головне розвивати їх.

3. Практичний блок  (22хв.)

( Об’єднання в групи за принципом  «здібності», «творчість».)

 Вправа «Малюємо казку»(10 хв.)

Мета. Розвивати вміння творчої уяви, інтуїції, систематизувати свої творчі ідеї; формувати  комунікативні навички, вміння співпрацювати.

Інструкція. Кожна група отримує намальовані незавершені фігурки. Якщо додати до них додаткові лінії, у вас вийдуть цікаві предмети або сюжетні малюнки.

Завдання. Спробуйте придумати до малюнків історію, казку. Зробіть її повною і цікавою. Додайте до неї нові ідеї. На роботу у вас є 10 хвилин.

Презентація груп (2 хв.)

Обговорення:  - Чи складно було виконувати цю вправу? Що заважало?

- Як швидко виникали оригінальні ідеї? У кого у вашій групі було найбільше пропозицій? Чи були непорозуміння, різні думки? Чому?

Висновок: Кожен з вас креативна, творча особистість, яка має власну неординарну думку, полюбляє мріяти і  дивувати інших, але в душі залишилася дитиною, яка полюбляє бавитися і в якої безліч чудернацьких ідей! І це прекрасно. Відпочивайте, мрійте і залишайтеся неординарними.

4. Релаксація.( Музична з елементами аромотерапії.)(2 хв.)

Вправа «Пробудження внутрішніх ресурсів».

Мета. Підвищити внутрішні ресурси учасників, зняти внутрішні бар’єри.

«Сядьте зручніше. Заплющте очі!  Зробіть вдих і глибокий видих. Уявіть себе в казковій країні. Перед вами двері. Це ваші двері. Уявіть собі їх колір, форму, фактуру. Усе це – якості ваших дверей. За ними багато цікавих, захоплюючих речей, про існування яких ви не здогадуєтесь. Одна з них – це сила, якою ви ще не користувалися. Тут ви знайшли і нові вміння, про існування яких у собі ви не здогадувалися. Не поспішаючи відчиняйте двері. І в якій би формі не були вміння, дозвольте їм сформуватися, нехай вони прийдуть до вас. Ці вміння можуть здаватися вам дивними, незвичними. Уявіть, що вони у вас уже є. Спробуйте усвідомити, що це ваша невід’ємна частина. Нехай творча сила міцніє, навички покращуються. Ви можете користуватися цими уміннями в разі необхідності. А зараз залиште їх, тихенько зачиніть двері. Ви почуваєтеся добре, збережіть у собі відчуття вміння і творчої сили. Відкрийте очі!

Обговорення: Що відчули? Чи змінився настрій! Чи впливає музика на емоційний стан людини?

5. Робота в малих групах. (Об’єднання в групи за принципом: «я, ти, ми».

Вправа «Нові ідеї щодо старих речей»(8 хв.)

Мета. Розвиток уяви, оригінальності, гнучкості, формування самостійності й  нестандартності мислення.

Інструкція. «Ми з вами знаємо, що з часом все змінюється, особливо старі речі, з якими нам часто не хочеться розлучатися.»

Завдання. «Удоскональте якусь річ, щоб вона відповідала попиту сучасності»

Презентація груп .

Обговорення. Чи складно було знайти нові рішення та ідеї щодо старих речей?  Як швидко виникали оригінальні ідеї?

Чи складно було обговорювати й відстоювати свої ідеї у групі?

ІІІ. Заключна частина (10 хв.)

1.             Рефлексія (2 хв.)

-            На сьогоднішньому тренінгу я….

2.             Очікування «Зірка мрій»(3 хв.)

Кожен учасник підходить до плакату із зірочками, називає свої емоції після заняття, повідомляє, чи справдилися очікування, і якщо справдилися, переклеює свою зірочку на землю. Таким чином, зірка, що впала, здійснює бажання учасника

3.             Завершення тренінгу. Легенда.

Будь готовим до нових знань!

Якось один юнак прийшов до наставника і попросив :

-            Я хочу, щоб ти був моїм учителем. Допоможи мені пізнати життєву мудрість.

-            Гаразд, - погодився вчитель, - розкажи мені про себе. Учень розповідав про свої достоїнства, про те, як багато він знає  й скільки всього вміє. Учитель вислухав, а потім дав йому перше завдання.

Але юнак не погодився з ним, вирішив, що завдання це невдале, що для початку потрібне зовсім інше. Він казав:

-            Я вже багато чому навчився, досяг чималих успіхів у житті. Так, можливо в інших галузях. То чому б їх не перенести на вказану ситуацію!

Що б не пропонував наставник, у юнака завжди віднаходився правильніший розв’язок  завдання.

Тоді мудрець дав хлопцю порожню склянку, а сам почав наливати в неї вино із глека. Спочатку склянка наповнилася до половини, потім по вінця, а вчитель усе наливав і наливав напій. Юнак певний час спокійно дивився, як вино переливається зі склянки на землю, але згодом не стримався й закричав:

-            Досить лити! Ми лишень намарно витрачаємо вино!

-            Точнісінько так само, як і я намарне гаю свій час. Я міг би навчити тебе багатьом речам, але ти вже переповнений, наче ця склянка.

-            Юнак запитав:

-             То що, мій минулий досвід  нічого не вартий?

-            Ти володієш сьогодні достатнім багажем знань. Але якщо ти прагнеш більшого він не приведе тебе до творчої мети. Йди собі! І повертайся лише тоді, коли спорожнієш. Коли будеш готовим до нових знань!

Висновок: У кожного в душі величезний захоплюючий світ. Усі знання, досвід, вміння, які вже отримано, привели нас туди, де ми зараз, власне, й перебуваємо. Продовжити свій шлях розвитку та зростання допоможе пошук нового,іншого, відмінного. Усе, що від  нас вимагається – прагнути розвивати свої творчі можливості. Чого я вам бажаю!

Моє портфоліо

Портфоліо соціального педагога Бальковецького НВК Волочиської міської ради Шевчук Софії Андріївни

Методичні рекомендації вчителям по роботі із дітьми яз ЗПР

https://drive.google.com/file/d/1KhH1mlTuTZt-P7eIAasGLctTFpXMJ28A/view?usp=sharingМетодичні рекомендації вчителю по роботі із дітьми із ЗПР 

Рекомендації вчителю щодо досягнення дисципліни на уроці

Рекомендації вчителю щодо досягнення дисципліни на уроці

1.  Установіть межі дозволеного, еталони поведінки учнів для стандартних ситуацій: як входити в клас, як сидіти, відповідати на запи­тання, прибирати книжки, діставати олівці та інше. Зробити це треба перш ніж ви почнете сте­жити за дотриманням порядку. Учень повинен знати, у чому полягає прийнятна чи неприпус­тима поведінка, і тільки тоді від нього можна вимагати відповідальності за дотримання кон­кретних правил. Якщо правила й обмеження не визначені, то встановити порядок у класі не мож­на! Виявіть чітку послідовність у дотриманні встановлених правил і в застосуванні способів покарання.
2. Стежте за своєю мовою, розмовляйте зав­жди повільно, спокійним голосом. Почуття гніву й обурення — звичайне явище, але воно піддається контролю і зовсім не означає, що ви не любите дітей.
3. Намагайтеся тримати свої емоції в стані спокою, зміцнюючи нерви для того, щоб ви­тримати очікувані ексцеси. Звертайте увагу і ре­агуйте на будь-які вияви позитивної поведінки дітей, які б незначні вони не були. Хто шукає гарне, той обов'язково його знаходить.
4. Уникайте безупинного негативного реа­гування. Намагайтеся рідше говорити «ні», «припини», «не можна».
5. Відрізняйте форми поведінки, які вам не подобаються, від вияву особистих якостей дітей.
6. Намагайтеся розшифрувати сигнали, що попереджають про можливість вибуху в по­ведінці дітей. Спокійно втручайтеся в ситуацію.
7. Відповідайте рішуче і впевнено, коли учні відкрито кидають виклик непокори.
8. Учням потрібен вчитель, а не партнер по грі. Будьте завжди товариські, але не забувай­те, що фамільярність виховує неповагу. Ви мо­жете цілком успішно взаємодіяти з учнями, не перетворюючись на одного з них.
9. Завжди наполягайте на повазі до доросло­го. Учні повинні звертатися до вас чемно.
10. Не йдіть на поступки й компроміси, поступаючись своїми нормами, щоб бути попу­лярним і авторитетним.
11.  Пам'ятайте, що дитяча безвідпові­дальність — явище, що не має нічого спільного з відвертою непокорою, і тому боротися з нею потрібно спокійними методами.
12. Намагайтеся, щоб у вас був добрий зв'я­зок з учнями, так щоб вони могли знати, коли вони відповідають вашим очікуванням, а коли ні, поясніть, що ви очікуєте від учнів і наскільки вони відповідають цьому. Робіть це тоді, коли все йде добре, оскільки в такому випадку усе сприймається саме собою. Зворотний зв'язок сприяє встановленню гарної поведінки.
13. Не реагуйте на все занадто бурхливо, щоб незначна подія не перейшла у велике протисто­яння. Уникайте протистояння на очах в інших учнів. Немає більш неефективного методу впли­ву на людину, причому в будь-якому віці, ніж гнів і роздратування.
14.  Робіть серйозні кроки, якщо учень про­довжує погано поводитися і відмовляється ви­знавати дисципліну. Визначте можливу при­чину такої поведінки, емоційні конфлікти, роз­лад уваги, проблеми в навчанні.

10 правил дружби

10 правил ДРУЖБИ

 Запам'ятай правила дружби.

1. Дружба — це правда і чесність кожного.
2. Поважай тих, з ким дружиш.
3. Що вимагаю від друга, насамперед вимагаю від себе.
4. Ніколи нікого не обманюй, не ображай.
5. Ні до кого не чіпляйся, грай чесно,

   не дражнись.
6. Будь терплячим, не засмучуйся через

 невдачу.

7. Ти не кращий за всіх, але і не гірший

 за всіх!
8. Якщо вмієш добре грати, то навчи іншого.
9. Успіху можна досягти тільки разом, в колективі. Частіше кажи: «Нумо
дружити», «Нумо грати!».
10. Ходи до школи. І хай вона буде тобі на радість!

Профорієнтація. Чи потрібна вона вашій дитині?!

Профорієнтація. Чи потрібна вона вашій дитині?!

Профорієнтація до перебудови була поставлена на реалізацію у вигляді навчальних комбінатів, де дитина могла спробувати себе як кухар або слюсар. І що ми маємо зараз?

  Наприклад, у кожному куточку України офіційно діють і міжшкільні навчальні комбінати, і центри психолого-педагогічної допомоги, які зобов'язані на безкоштовній основі здійснювати профорієнтаційну роботу в школах.

    Хто-небудь із сучасних батьків знає про існування таких організацій? Хтось відвідував заняття або працював із психологом?

Поговоримо дещо про те, чим може допомогти профорієнтація вашій дитині.

• По-перше, профорієнтаційна робота, якщо вона ведеться з 4-го класу, допоможе усвідомлено вибрати професію й краще розуміти посадові обов'язки, про які ми звичайно дізнаємось тільки при першому працевлаштуванні вже після закінчення ВНЗ. Для цих цілей використовуються профорієнтаційн  ігри, в які діти грають із більшим задоволенням. Подібна гра знімає вічне бажання «бути, як мама» і працювати по спеціальностях батьків, не з огляду на свій внутрішній потенціал, що, погодитеся, вже непогано.
• По-друге, профорієнтація дозволяє об'єктивно оцінити сильні й слабкі сторони дитини й вчасно скоригувати поведінку, якщо це необхідно.
• По-третє, мало хто з батьків може похвастатися тим, що знає свою дитину. Тому мами й тати часто бувають здивовані й результатами профорієнтаційного тестування, і результатами бесіди із психологом. Не варто винити в цьому себе, скоріше, винуватий сучасний ритм життя.
• По-четверте, профорієнтація при переході в старші класи допомагає визначити профільні предмети, а робота із психологом допоможе вибрати оптимальне навантаження, щоб із кращих спонукань не позбавити дитину дитинства.
• По-п'яте, профорієнтація може зняти деякі батьківські страхи. Наше опитування батьків старшокласників показує, що мами й тати на сучасному етапі перестали боятися того, що дитина не поступить в бажаний університет. Навіть орієнтовані на безкоштовне навчання батьки в глибині душі вже знайшли резерви на банківському рахунку.

    Тепер залишається страх того, що, провчившись кілька років, улюблене чадо розчарується в обраній спеціальності й кине заняття.

     Звичайно, ніхто не гарантує, що після роботи із психологом дитина ніколи не змінить своєї думки. Але психолог-профконсультант допоможе визначити можливості підлітка, що підходять предмети для сдачі ЗНО, порекомендує розвиток потрібних для спеціальності навичок, а також розповість про суть майбутньої роботи й зорієнтує по заробітній платі або затребуваності на ринку праці. Це, у свою чергу, позбавить батька від страху того, що дитина не зможе забезпечувати себе в майбутнім самостійному житті.

• І останнє. Іноді нашим дітям потрібно просто поговорити з не упередженою дорослою людиною, що не дає оцінок і готовий вислухати самі смішні проблеми. Це в рази знижує підліткову агресивність.

Отже, корисність профорієнтації для дітей всіх віків, здається, очевидна. Вибір за вами.

ЯКУ ПРОФЕСІЮ ОБРАТИ!!!

ЯКУ ПРОФЕСІЮ ОБРАТИ!!!

«Ким ти хочеш бути, коли виростеш?», - Мабуть, це питання входить в п'ятірку найпопулярніших питань, які дорослі люблять задавати зовсім маленьким дітям. Але от благополучно минули десять років шкільного життя, невблаганно насувається випускний бал, а сакраментальне «Ким бути?»

       Все сильніше тривожить душу і розум і дитини, що підросла, і його батьків. Ось тоді-то і виникає питання, яку професію обрати для себе і так, щоб ще не помилитися з вибором.

Що потрібно врахувати при виборі професії.

 Насамперед, гарненько обміркуй, чого ти хочеш від професії. У якій сфері діяльності тобі було б цікаво працювати, який спосіб життя ти плануєш вести, наскільки важлива для тебе висока заробітна плата і багато, багато іншого. І, звичайно ж, обов'язково врахуй свої здібності. Не варто мріяти про кар'єру програміста, маючи трійку з алгебри.

      Корисна річ - тести на профорієнтацію. Що це таке? Як правило, це різноманітні твердження, з якими ти повинен погодитися або не погодитися. У таких тестах є питання по безлічі предметів - фізики, хімії, астрономії, літературі і іншим, крім того, вони допоможуть тобі оцінити твої інтереси і риси характеру, а іноді і рівень інтелекту.

Тести на профооріентацію є практично в будь-яких популярних збірниках психологічних тестів, так що ти цілком можеш пройти їх будинку самостійно, але все ж краще зробити це під час консультації з психологом. Він допоможе тобі зробити найбільш правильні висновки за отриманими результатами тесту і, в кінцевому підсумку, визначитися з вибором професії.

     Крім того, непогано б проаналізувати, які професії зараз користуються особливим попитом у роботодавців, а на які попит виросте років через п'ять, коли ти закінчиш навчання. У першому випадку найкращий помічник - газети і сайти з працевлаштування, а в другому - прогнози соціологів, які можна знайти в інтернеті, і власний здоровий глузд.

                          Основні мотиви при виборі професії

    Престиж професії і розмір заробітної плати - не найкращі мотиви при виборі професії. Насамперед, давай розділимо причини, які спонукають вибрати ту чи іншу професію, на зовнішні і внутрішні. Зовнішні причини пов'язані з впливом навколишнього середовища: думкою батьків, друзів, однолітків, бажанням добитися зовнішнього успіху або страхом осуду. За внутрішні причини відповідаєш ти сам - їх визначають твої здібності, нахили, звички і характер, і тільки вони.

   Що ж найчастіше змушує сьогоднішніх молодих людей вибрати ту чи іншу професію?

    Лідер списку мотивів - престиж професії. Мотив, в принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, особливо не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів та економістів в майбутньому - можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен застити очі; про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного - навряд чи розумно.

    Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. І йдуть ледь закінчили школу дівчата танцівницями в стрип-бари, а хлопці їдуть на північ різноробочими.

Але навряд чи такий мотив як високий заробіток заслуговує того, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому?

У нормі зростання заробітної плати безпосередньо залежить від зростання кваліфікації. Професії ж, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п'ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років - і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.

Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для вас. Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а шкода. Той, для кого робота буде в радість, стає просто улюбленою справою, і працювати буде більш продуктивно і постійно самовдосконалюватися. І як нерозривно пов'язане з його успішною роботою, піде просування по службі і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчина стає, зрештою, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов'язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.

       Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї чи іншої професії. Втім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити та умови праці, - деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) - випускники одного і того ж геологічного факультету.

Ще одна причина - доступність навчання. Одна справа - отримувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше - їздити за тридев'ять земель. А якщо живеш в маленькому містечку, де всіх навчальних закладів - одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій.

На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у ВУЗ поступити не вдалося, то велике значення має висота оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де плата нижче, - але все-таки отримати бажану спеціальність.

Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї чи іншої професії, зрештою, обертаються помилками.

Найпоширеніші помилки при виборі професії

Вибір професії - ваша особиста справа, не піддавайтеся тиску батьків або товаришів Дотримання моді і забобонам. У всі часи одні професії вважалися престижними, інші ж більшість обивателів вважало, м'яко кажучи, негідними. Є, наприклад, такі люди - асенізатори. Хто хоче бути асенізатором?

А між тим, суспільству одно необхідні і економісти, і сантехніки, і медсестри, і адвокати. Так що, на перше місце став свої інтереси та здібності, і тільки потім - престижність професії. Інакше вивчишся, припустимо, на бухгалтера, а задоволення робота за фахом приносити тобі не буде.

Крім того, повагу одно викликають і простий робітник, і фахівець з вищою освітою, якщо вони обидва - професіонали у своїй справі.Donlcc не рекомендував би вибирати професію під натиском батьків або впливом товаришів також. Можна лише прислухатися до їхньої думки, адже вибір фаху - твоя особиста справа, ніхто не проживе через тебе твоє власне життя. Уяви, що ти пішов на економічний, тому що так хотіла мама. Минув рік, два або, що ще гірше, п'ять років - і ти зрозумів, як пристрасно ненавидиш всі ці формули і графіки, а робота в офісі здається тобі похмурим просиджуванням штанів. Зрозуміло, що при такому ставленні до навчання диплом теж не блищить гарними оцінками, і про те, щоб більш-менш пристойно влаштуватися за фахом не доводиться навіть мріяти. Чи не стане тоді шкода витрачених даремно років?

Точно так само, якщо ти слідом за подругою мрієш вступити в медичну академію, задумайся, чи варто мріяти про кар'єру хірурга або стоматолога, якщо побачивши найменшої подряпини в тебе паморочиться голова.

Чи замислювалися ви, скільки років каторжної праці було покладено балериною на те, щоб домогтися успіху? Захоплення тільки зовнішньою або приватною стороною професії, не розуміння того, що ще тобі належить на тій чи іншій роботі. Наприклад, ви бачили, як балерина пурхає по сцені, наче метелик. Чи хочеться, милуючись нею, замислюватися про те, скільки років каторжної праці було покладено на те, щоб добитися такої легкості?

Незнання або недооцінка деяких своїх фізичних особливостей і недоліків - одне з помилкових направляючих при виборі професії.

З хворим серцем шлях у льотчики закритий. Алергікам протипоказані професії хіміка чи перукаря. Нерозумно мріяти про роботу, здатної погіршити стан твого здоров'я. Ще гірше, коли просто не знаєш заздалегідь і навіть не підозрюєш, що через якийсь час дадуть про себе знати проблеми зі здоров'ям. В окремих випадках здоров'я стає непереборною перешкодою для отримання тієї чи іншої роботи.

У кожному разі, не варто ставитися до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначить твою долю. Попереду у тебе довге життя, в якій, мабуть, знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєння суміжних спеціальностей, а то й радикальної зміни роду діяльності.

Година спілкування для вихованців 5 класу.

Година спілкування для вихованців 5 класу.

Тема: Людина починається з добра.

Мета:  навчити дітей критично ставитися до своїх вчинків та вчинків рідних і сторонніх людей; розвивати почуття доброти, чуйності; виховувати у дітей любов та повагу.

І. Вступна частина

Привітання.

Обговорення:
       Людина - найскладніша із відомих нам істот.  І скільки б ми про неї не знали, завжди в ній буде залишатись щось таємне і не пізнанне. Мабуть кожна людина хочаб раз у житті замислювалась над сенсом свого існування і прагнула усвідомити своє призначення в світі. Щоб життя було не порожнім, а цілеспрямованним, ми випробовуємо себе в різних галузях, шукаємо мету свого життя. Я гадаю, щоб по зправжньому відчути себе людиною , не можна зачинятись у вузькому колі егоїстичних інтересів. Потрібно творити добро й безкорисливо віддавати своє душевне тепло тим, хто цього потребує.

А чи кожна людина здатна творити добро?

 Продовжити фразу: "Я вважаю, що я…" (назвати свої позитивні риси характеру).

ІІ. Основна частина.

1. Робота з оповіданням.

Дідусь.

        Дуже постарів дідусь. Погано він бачив, погано чув; руки й ноги в нього тремтіли від старості: несе ложку до рота й юшку розхлюпує.
Не сподобалося це синові та невістці: перестали вони батька разом з усіма за стіл садити, заховали його у запічок і почали годувати з череп’яної миски.
Затремтіли руки в старого, миска впала й розбилася. Ще дужче розлютилися син і невістка: почали годувати батька з дерев’яної миски.
У дідового сина був маленький синок. Якось сидить хлопчик на долівці тай щось складає з трісочок.
      Що ти робиш, дитинко? – спитала в нього мати.
Коробочку, - відповідає дитина. – От як ви з татком постарієте, я й годуватиму вас із дерев’яної коробочки. Переглянулися батько з матір’ю тай почервоніли від сорому. Відтоді перестали ховати старенького батька у запічку та з дерев’яної миски годувати.

К. Ушинський

Обговорення.

2. Вправа "Лист-подяка найріднішим людям".

Учасники пишуть листа дідусеві чи бабусі, в якому висловлюють свою любов, повагу, вдячність.

Обговорення.

3. Вправа "Моя добра справа".

Написати міні-твір ( добрі справи, які ви зробили безкорисно).

ІІІ. Заключна частина.

1. Обговорення.

Сьогодні  я зрозумів (-ла), що бути доброю людиною це -- …

2. Підведення підсумків години спілкування.

     Вихованці зрозуміли, що насправді допомагаючи іншим, вони відкривають своє серце для добра,  виховають у собі відповідальність та небайдужість до проблем іншої людини, і просто стануть добрішими.